- страчений
- —————————————————————————————стра́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
страчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стратити. || стра/чено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. стра/чений, ного, ч.; стра/чена, ної, ж. Людина, яку стратили, позбавили життя … Український тлумачний словник
страчений — на, не, Сб. Дієпр. пас. мин. ч. до стратити … Словник лемківскої говірки
вішальник — а, ч. 1) зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. 2) Той, хто повісився або страчений через повішення … Український тлумачний словник
гільйотинований — а, е. Страчений на гільйотині (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
вішальник — 1) (той, хто повісився / страчений повішанням), повішеник, повішений, шибеник 2) див. кат … Словник синонімів української мови